Гуманітарний факультет

На засіданні наукового гуртка обговорили вплив епохи Просвітництва на творчість відомих англійських романістів

Учасники наукового гуртка «Філологія» провели засідання, присвячене розгляду творчості англомовного сатирика Джанатана Свіфта та англійського публіциста Даніеля Дефо. Студенти обговорили основні етапи епохи Просвітництва, життєвий і творчий шлях двох «літературних суперників доби».

На засіданні наукового гуртка  обговорили  вплив епохи Просвітництва на творчість відомих англійських романістів

Учасники наукового гуртка «Філологія» під керівництвом кандидата філологічних наук, доцента кафедр германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анни Павельєвої обговорили основні літературні напрями епохи Просвітництва, акумулювання художніх принципів просвітництва у творчості Джонатана Свіфта та Даніеля Дефо. У наукових виступах наскрізною стала тематика динамічного розвитку культури Просвітництва під впливом якісно нових ідей. Народжених та реалізованих у гранично стислий час. Безумовно, література епохи Просвітництва своїм підходом до життя, способом його відображення, типом позитивного героя та художніми особливостями була якісно новим, закономірним етапом розвитку світової літератури.

«Найвидатніший англомовний прозаїк – сатирик усіх часів, автор роману «Мандри Гуллівера» Джонатан Свіфт та основоположник європейського реалістичного роману, творець добре відомого «Робінзона Крузо» Даніель Дефо стали своєрідними лідерами суспільної думки епохи Просвітництва, тому надзвичайно важливо ознайомити майбутніх перекладачів з естетичними та літературними поглядами авторів тієї епохи. Митці уособлюють сам дух Просвітництва, їхні романи визнані шедеврами світової літератури та входять до шкільної програми з вивчення літератури майже усіх держав світу.

З власного досвіду знаю, що студентам завжди цікаво шукати приклади політичної сатири у «Мандрах Гуллівера», порівнювати їх із сучасними політичними системами та брати участь в літературній грі “Що б я взяв/взяла із собою на безлюдний острів?”. Тому чергове засідання студентського наукового гуртка «Філологія» вирішили присвятити життєвому та творчому шляху цих письменників», – прокоментувала керівник гуртка, кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анна Павельєва.

Найбільший вплив на світову культуру мав роман Даніеля Дефо «Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо», що викликав численні наслідування, переробки та був перекладений майже на всі мови світу. Навіть Тарас Григорович Шевченко, перебуваючи у засланні, у 1856 році створив малюнок за тематикою твору. Незмінно популярним сюжет роману є серед кінематографістів, аніматорів і на телебаченні – в різні роки до нього зверталися кіно- і телемитці з Італії, Чехословаччини, Франції, США тощо. А в 1972 році на Одеській кіностудії С. Говорухіним було знято за романом художню стрічку «Життя та дивовижні пригоди Робінзона Крузо».

«Ми готували виступи про епоху Просвітництва та життєвий і творчий шлях двох ключових митців цієї епохи – Даніеля Дефо та Джонатана Свіфта. Проте найцікавішим виявився інформаційний матеріал про полеміку про природу людини, яка спалахнула між двома письменниками. Так, Данієль Дефо вірив в людину та вважав, що, навіть якщо вона потрапить в середовище без цивілізації та суспільства, то не опуститься до тваринного стану. Втіленням цих ідей став його Робінзон Крузо, який провів 28 років на безлюдному острові та створив там собі досить непогані умови існування. Через кілька років після публікації «Робінзона Крузо» в полеміку з Данієлем Дефо вступає Джонатан Свіфт зі своїм романом «Мандри Гуллівера». Так, в останній частині тетралогії Свіфт показує людей єгу: на острів, на якому Гуллівер зустрів дикунів, колись потрапили двоє англійців – їх рід розширювався, проте, за відсутності цивілізації, здичавів. Незабаром їх потомки перетворились на аморальних та огидних людиноподібних істот єгу. І ця літературна полеміка змушує нас замислитись над одвічним філософськими питанням про те, чи людина впливає на суспільство, чи суспільство формує людину» – прокоментувала учасниця гуртка, студентка III курсу гуманітарного факультету Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Вікторія Шеферцьогорічна стипендітка Президента України.

«Якщо з творчістю письменників-романтиків, яких ми розглядали на попередньому засіданні гуртка, студенти більш-менш ознайомлені, то митці епохи Просвітництва викликають менший інтерес – і тим важливіше звернути на них увагу. Крім того, оскільки усі твори, що виносяться на розгляд, ми читаємо в оригіналі – англійською мовою, то, окрім літературознавчого аналізу, ми змогли зосередитися на проблемах перекладу цих відомих романів», – підвела підсумки обговорення керівник гуртка, кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анна Павельєва.

На засіданнях студентського наукового гуртка «Філологія», що наразі проводяться в онлайн – форматі проводяться згідно графіку у онлайн-режимі, розглядаються актуальні перекладознавчі, мовознавчі та літературознавчі проблеми, зокрема дискутували про суперечливого персонажа кіно та літератури гоголівського Вія, вплив романтизму на світову літературу.

Медіа – центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»